Закон про енергоефективність

Доброго дня шановні пані та панове. Сьогодні я хочу з вами обговорити закон про енергоефективність, який з’явився нарешті наприкінці минулого року. Питаннями енергоефективності наша компанія займається з початку появи стандарту ISO 50001 у 2011 році. За цей час ми багато зробили у цьому напрямку. На сьогоднішній день нами сертифіковано близько 59 компаній в Україні. І тема енергоефективності справді є важливою для мене особисто.

На самому початку, коли енергоефективність ще тільки ставала «модною темою», у нас в Україні мені вдалося поспілкуватися з представниками нашої компанії в Європі. Тоді я зрозумів, що ж справді така енергоефективність і яким чином вона може приносити користь.

Але давайте про закон. Чесно кажучи, я дуже довго чекав на цей закон, тому що в принципі, це перший документ, який закладає правові основи енергоефективності.

У чому важливість?

Дуже часто в нашій країні енергоефективність, належним чином, багатьом незрозуміла і багато хто вважає, що енергоефективність виглядає так: котли змінили – стали енергоефективними, фасад утеплили – стали енергоефективними. В основу закону лягла директива 2012/27, яка була системним всеосяжним документом, що чітко показує, що ж таке енергоефективність. Щоправда із запізненням на 10 років. І незважаючи на те, що звідти було прибрано важливі поняття, які стосуються провідної ролі муніципалітетів у цьому напрямі. Саме муніципалітети мають (за Директивою) стати ідеологами поширення та впровадження цього поняття і, на жаль, у нас цього немає.

Цю директиву ще називали «директива 20-20», тобто до 2020 року країни Євросоюзу мали знизити загальний обсяг енергоспоживання на 20%. Іншими словами, були чіткі цілі, чіткі показники та спрямованість.

Але найважливіше було те, що в цьому документі, я маю на увазі директиву, чітко були показані компоненти енергоефективності, щоб надалі уникати неправильного розуміння, як я говорив вище котли, фасади. Коротко саме про них хочу сьогодні розповісти.

І перший компонент, тобто глобальна мета – це зменшити загальний обсяг споживання. Це глобальна мета – парасолька так званої енергоефективності.

Основою всього процесу з енергозбереження, енергоефективності мають бути стандарти серії ISO 50000. Спільною мовою для взаємного розуміння мають стати якраз стандарти серії ISO 50000 і це дуже важливо. За допомогою стандарту закладаються такі поняття, як базова лінія, енергетичний аналіз, про який ми також зараз поговоримо.

Далі йдеться, що, коли ви розроблятимете свої програми зі зниження споживання на 20%, не забудьте про відновлювані джерела. На жаль, у нашому законі цього немає, таким чином не показано зв’язок поновлюваних джерел із загальною метою. А потрібні вони якраз у рамках якоїсь програми. Вони не можуть замінити копалини палива в повному обсязі, тому вони повинні частково допомагати в досягненні чогось. Якраз у досягненні та зниженні загального обсягу споживання вони дуже ефективні. І в директиві йшлося, що у програмі зі зниження має бути не менше 10% відновлюваних джерел.

Залишився в цьому законі енергоаудит, який має проводитися кожні 4 роки, і він для великих підприємств є обов’язковим, окрім сертифікованих компаній. Це справді важливий момент.

Тепер базова лінія — це абсолютно важлива величина, завдання якої, крім встановлення точки відліку, полягає в тому, щоб визначити та ідентифікувати ті фактори, які впливають на досягнення мети. Ці чинники мають бути чітко зрозумілими нам. Для кожного ці фактори можуть бути індивідуальними: температура, обсяг виробництва, різновид продукції, навіть персонал, різні приміщення, паливо, що використовується і т.д. Це величезна кількість факторів, яка може безпосередньо впливати на загальний обсяг споживання.

Порівнювати абсолютні величини, наприклад, чому одна теплова станція споживає більше, ніж інша чи, наприклад, цех одному підприємстві споживає більше ніж аналогічний цех іншому підприємстві – це абсолютно некоректне порівняння. Розуміння базової лінії у цьому нам дуже допомагає.

Далі в цій директиві йшлося про те, що при складанні планів зниження обов’язково врахуйте будинки та споруди. Так як будівлі та споруди є практично у всіх. Із цим якраз у нас в Україні більш-менш нормально. Є закон щодо енергоефективності будівель, є директиви тощо. Але забуто ще одну важливу частину — це транспорт. Тому що в директиві йшлося про те, що в програмах з енергозбереження обов’язково врахуйте, зокрема, транспортні засоби, які також є у великих та великих підприємствах.

У ході трансформації директива втратила свою комплексність, трохи втратила свій первісний вигляд у законі. Але знову, я хочу повторити, як на мене, ухвалення цього закону справді важливий момент. Далі він може покращуватися, удосконалюватись та розвиватися.

Останній момент, на який хотів би звернути увагу.

Нещодавно чув дискусію на те, що важливіше і що краще, енергоаудит чи енергоефективність? Саме тому в Директиві говорилося, що основою проекту енергоефективності мають бути стандарти серії ISO 50000. Тому що енергоаудит це один із інструментів, далеко не єдиний, для виконання лише одного чинника – проведення енергоаналізу.

Розумієте, це маленька частина загальної системи енергоменеджменту, і він служить там тільки для перевірки або для оцінки попередніх дій, або для оцінки системи у зв’язку з якимись факторами, що змінилися. Таким чином – це не більше ніж інструмент і порівнювати його із загальною системою, в яку він входить, це просто неправильно.

Але як би там не було, я дійсно радий, що цей Закон набув чинності.

І добре, що вже починають обговорювати та розуміти його. Також важливо всім розуміти, що енергоефективність – це частина життя. І це все питання майбутнього. Справді, добре, що вони починають виконуватися та реалізовуватися.

Яких питань ще не враховано.

Енергоефективність, як я вже казав, це дві складові:

Перше – це економіка

Друге – це екологія

Закон має бути пов’язаний з багатьма екологічними аспектами та факторами, які враховані у законодавстві. У тому числі, Закон про моніторинг викидів. Так само буде безпосередньо ставитися до набираючого чинності з 2023 року CBAM, обміну квотами та багатьма іншими факторами.

Тому всі ці цифри та дані, які мають бути взаємопов’язані і вести до однієї мети, повинні бути гармонізовані з однією спільною метою, і тоді вони будуть приносити користь. Тільки тоді вони допомагатимуть досягати цієї мети.

На цьому все, дякую і до нових зустрічей!