Верифікація звіту оператора про викиди парникових газів.

Данилкина Ірина Леонідівна

Віце-президент Спілки екологічних аудиторів України
Керівник Департаменту екологічних та кліматичних проектів ТМS Україна
Данилкіна Ірина Леонідівна

Що таке верифікація, яка її основна мета?

Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікація викидів парникових газів» дає визначення верифікації як діяльності верифікатора, що полягає у перевірці звіту оператора про викиди парникових газів, підготовці та видачі верифікатором за результатами перевірки верифікаційного звіту.

Якщо говорити по суті, то основна мета верифікації полягає у визначенні з розумною впевненістю, що звіт оператора про викиди парникових газів не містить суттєвих викривлень.

Верифікація це важливий інструмент, за допомогою якого Уповноважений орган та інші сторони процесу(сів) матимуть високу ступінь впевненості в тому, що Звіт про викиди містить ДОСТОВІРНІ, ПРАВДІВІ ТА СПРАВЕДЛИВІ ДАНІ ПРО ВИКИДІ ПГ.

Бажаєте отримати консультацію по навчанню чи сертифікації систем управління? Заповніть форму зв’язку!

Нормативно-правове забезпечення верифікації

В рамках Угоди про асоціацію Україна – ЄС(1), в Україні впроваджується Директива № 2003/87/ЄС(2) щодо встановлення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів(3). У рамках впровадження Директиви прийнято Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (12.12.2019) (далі – Закон). На виконання Закону розроблені і знаходяться на фінальній стадії громадського обговорення Постанови Кабінету Міністрів:

  • «Про затвердження порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів»
  • «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів»
  • «Про затвердження порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів»

Закон передбачає обов’язковість моніторингу, звітності та верифікації для всіх установок, що підпадають під дію Закону.

Кому потрібна верифікація?

Моніторинг, звітність та верифікація поширюється на всі великі установки спалювання та енергоємних підприємств більшості галузей промисловості України.

Види діяльності, на які поширюються моніторинг звітність та верифікація викидів парникових газів містяться в ПКМУ «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів» (зараз – проект ПКМУ)

Як це буде працювати?

З 01 січня 2021 р. починає здійснювати моніторинг викидів парникових газів відповідно до затвердженого Уповноваженим Органом плану моніторингу (ПМ).

За результатом звітного періоду (календарного року) оператор розробляє річний звіт про викиди парникових газів (Звіт про викиди). Звіт про викиди підлягає обов’язкової верифікації акредитованим верифікатором.

До 31 березня наступного за звітним періодом року, завершується верифікація Звіту про викиди та оператор надає Звіт про викиди та Верифікаційний Звіт до Уповноваженого Органу.

До 30 червня наступного за звітним періодом року, оператор направляє до Уповноваженого Органу Звіт про поліпшення ПМ.

Процедура верифікації

Процес верифікації представляє собою низку взаємопов’язаних та взаємозалежних обов’язкових кроків, які зарегламентовані в ПКМУ «Про затвердження порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів» (зараз – проєкт ПКМУ). Верифікатор повинен мати розроблені, задокументовані та впроваджені внутрішні процедури та чітко їх дотримуватись. Відсутність, або недотримання процедур може мати своїми наслідками втрату акредитації.

Умовно процес верифікації можна розподілити на три етапи:

Етап верифікаціїЗавдання етапуРезультат 
1Попередній етап верифікації
  • Передконтрактний етап
  • оцінка ризиків;
  • огляд інформації, наданої оператором з метою визначення області (меж) верифікації;
  • визначення, чи підпадає діяльність оператора під галузь акредитації верифікатора;
  • оцінка компетентності, персоналу та ресурсів для вибору групи верифікації з метою виконання конкретних завдань з верифікації, а також успішного виконання верифікації у заданий термін часу;
  • визначення розподіл часу
  • Отримання інформації від оператора
  • Стратегічний аналіз
  • Аналіз ризиків
  • План верифікації
  • Укладено контракт на виконання верифікації
  • Отримано первинну інформацію від Оператора
  • Проведено стратегічний аналіз З
  • дійснено аналіз ризиків
  • За результатами стратегічного аналізу та аналізу ризиків складено план верифікації
5Етап фактичної верифікації
  • Тестування реальних даних
    • Перевірка даних
    • Аналітичні процедури
  • Перевірка виконання плану моніторингу
    • Перевірка коректного застосування методології моніторингу
    • Перевірка потоку даних
    • Перевірка контрольних заходів
    • Перевірка процедур, прописаних в плані моніторингу
  • Розгляд викривлень та/або невідповідностей

На цьому етапі здійснюється відвідування установки верифікатором

  • Проведено сайт-візит(и)
  • Виконано тестування (перевірку) реальних даних
  • Перевірено виконання плану моніторингу
  • Розглянуто усі виявлені викривлення та/або невідповідності
  • Зібрано достатньо доказів для обгрунтування верифікаційного висновку
9Заключний етап верифікації
  • Висновки верифікації
  • Незалежна рецензія
  • Внутрішня документація з верифікації
  • Верифікаційний Звіт
  • На підставі зібраних доказів сформовано верифікаційний висновок
  • Оформлено Верифікаційний звіт
  • Верифікаційний звіт успішно пройшов незалежну рецензію
  • Складена вся внутрішня верифікаційна документація
  • Верификатором видано
  • Верифікаційний звіт для подальшої звітності перед уповноваженим органом

Хто такий верифікатор і які вимоги до нього?

Відповідно до ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» верифікаторор – це обов’язково юридична особа.

Верифікатор має бути акредитованим в Національному агентстві з акредитації України (НААУ) відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», іншим законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами.

Під час акредитації НААУ оцінює, чи верифікатор і його персонал, що здійснює верифікацію:

  • Мають достатній рівень компетентності для здійснення верифікації
  • Здійснюють верифікацію відповідно до вимог нормативних документів та внутрішніх процедур, що їм відповідають
  • Відповідають вимогам щодо неупередженості, процедур та інших вимог, зазначеному у ДСТУ ISO 14065

Сфери акредитації верифікатора мають відповідати Переліку видів діяльності, на які поширюється моніторинг, звітність та верифікація, який буде затверджений відповідною Постановою ПКМУ. Сфера акредитації верифікатора має відповідати видам діяльності оператора. Верифікатор має визначити, задокументувати, впровадити та підтримувати в актуальному стані процедури діяльності з верифікації.

Верифікатор зобов’язаний визначити критерії компетентності; задокументувати, впровадити та підтримувати процес забезпечення компетентності персоналу з метою забезпечення якості верифікаційних послуг. Група з верифікації складається з провідного аудитора з верифікації, необхідної кількості аудиторів з верифікації та технічних експертів. Члени групи в сукупності мають відповідати загальним та спеціальним критеріям щодо компетентності.

Обов’язкову незалежну рецензію здійснює незалежний рецензент, який не є членом групи з верифікації, і є незалежним від них. Верифікатор має бути незалежним. Це означає, що він не може бути оператором, власником оператора або бути у його власності, рівно, як і аудитори з верифікації не повинні мати відносини з оператором, які можуть вплинути на його незалежність та неупередженість.

Як ми підтримуємо компетентність нашого персоналу?

Всі учасники верифікації (провідний аудитор з верифікації, аудитор з верифікації, технічний експерт, незалежний рецензент) мають бути компетентними для здійснення робіт з верифікації з урахуванням своєї ролі в цьому процесі.

Вимоги до компетентності аудитора з верифікації містяться у ПКМУ «Про затвердження порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів» (Розділ III. Вимоги до верифікатора, п. 32. Вимоги до компетентності аудитора з верифікації; п. 33 Вимоги до незалежного рецензента). В деяких частинах проект ПКМУ посилається на вимоги ДСТУ ISO 14065.

З метою забезпечення компетентносты персоналу, ми встановили, документально оформили, впровадили та підпримуємо в актуальном стані процес забезпечення компетентності перосоналу, що бере участь у верифікації. Для цього ми розробили та задокументували загальні та спеціальні критерії компетентності, систему моніторингу компетентності та впровадили процес постійного оцінювання.

Компетентність – це знання, вміння та навички, які необхідні при здійсненні верифікації. Тому серед методів, за допомогою яких ми досягаємо високого рівня компетентності:

  • обов’язкове навчання з питань моніторингу, звітності, верифікації, яке є багатоступінчате;
  • стажування на установках під наглядом досвідченого аудитора з верифікації;
  • нагляд за роботою аудитора з верифікації на різних етапах верифікації;
  • внутрішній обмін досвідом та інше;

Нашою безумовною конкурентною перевагою є наявність в штаті сертифікованих аудиторів в різних сферах (аудитори систем екологічного менеджменту, аудитори систем управління якістю, енергоаудиторів, інш.). Їх досвід здійснення оцінок на відповідність є дуже потужною базою для набуття (після цільової підготовки) повної компетентності для виконання робіт з верифікації викидів парникових газів.

Скільки коштує верифікація?

Відповідь на це питання доволі стандартна і полягає в тому, що вартість послуг з верифікації для кожної установки індивідуальна та залежить від багатьох факторів.

Вартість послуг залежить від:

  • типу та розміру установки;
  • виду діяльності;
  • кількості різних джерел викидів та матеріальних потоків, особливо – значних матеріальних потоків;
  • типу джерел викидів та матеріальних потоків (наприклад, кількість «нестандартних матеріальних потоків, включно із часткою біомаси впливає на вартість верифікації в сторону збільшення);
  • загальна культура та організаційні заходи, впроваджені на установці;
  • типу застосованої методики моніторингу;
  • використання неакредитованої лабораторії (призводить до збільшення вартості верифікації);
  • чинники, пов’язані із системою контролю і багато інших чинників, що впливають на вартість верифікації.

Є три ключових правила, яких має додержуватись верифікатор:

  1. Ціна має бути визначеною на підставі розрахунку витрат часу відповідно до власної внутрішньої процедури верифікатора, який має бути документально оформленим у внутрішній верифікаційній документації на початку дії контракту.
  2. Верифікатор не може визначити типову кількість необхідного часу по галузевому принципу, а має врахувати особливості кожного окремого оператора в рамках конкретної верифікації.
  3. Оскільки на передконтрактному етапі верифікатор не може точно визначити необхідну кількість часу, то кожен контракт між верифікатором і оператором має передбачати можливість перегляду додаткових витрат часу та бюджету.

Як установкам підготуватись до роботи в умовах дії Закону?

ГОТУВАТИСЬ треба починати вже ЗАРАЗ.

Перш за все, необхідно забезпечити НАВЧАННЯ персоналу.

І це стосується не тільки операторів установок. Фахівці сектору консалтингу та верифікації вже зараз мають розпочати свою підготовку для надання відповідних консалтингових або верифікаційних послуг.

Наша Компанія спільно з Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства пропонує таку підготовку для:

  • Операторів установок
  • Консультантів з екології (розробка планів моніторингу та звітів про викиди ПГ)
  • Верифікаторів

Наступне, що ми би наполегливо рекомендували операторам – розпочати розробку своїх перших, пілотних планів моніторингу вже в цьому році (наприклад, за друге півріччя 2020 р.) та передати відповідні звіти про викиди на пілотну верифікацію. Це було би найкращим способом підготовки до наступного 2021 р. – року, обов’язкового для системи МЗВ.

Компанія «Технічні та управлінські послуги» готова до надання освітніх та верифікаційних послуг на високому професійному рівні, з врахуванням потреб клієнта та норм відповідного природоохоронного законодавства.

Замовити послугу навчання: (інтерактивне посилання)

Замовити послугу з верифікації (інтерактивне посилання)

Чому Ми?

TMS – офіційний представник всесвітнього лідера інспекційний, експертних та сертифікаційних послуг в Україні.

Наявність штату досвідчених та кваліфікованих та досвідчених експертів, сертифікованих міжнародних аудиторів за різними напрямами – одна з головних переваг.

Аудитори TMS мають досвід здійснення аудитів на європейських підприємствах. За необхідності TMS залучає європейських експертів та аудиторів.

В рамках проекту Світового Банку «Partnership for market readiness» (PMR), націленого на надання технічної підтримки Міністерству екології та природних ресурсів України в формуванні необхідних шаблонів та процедур для здійснення верифікації парникових газів, успішно здійснило пілотні верифікації тверджень щодо викидів парникових газів на 9 пілотних установках.

Інтерактивні посилання:

(1) Гармонізація законодавства України з вимогами Європейського Союзу відбувається в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони, (надалі – Угода). Гармонізація законодавства України з вимогами Європейського Союзу відбувається в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони, (надалі – Угода). Співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища в рамках Угоди закріплено у Главі 6 «Навколишнє природне середовище» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво». Для України впровадження законодавства ЄС у галузі довкілля відбувається в межах восьми секторів, що регламентуються 29 джерелами права (директивами та регламентами) ЄС у цій сфері.

У Додатку XXX Угоди містяться зобов’язання України за восьма секторами:

  1. Управління довкіллям та інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики
  2. Якість атмосферного повітря
  3. Управління відходами та ресурсами
  4. Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище
  5. Охорона природи
  6. Промислове забруднення та техногенні загрози
  7. Зміна клімату та захист озонового шару
  8. Генетично модифіковані організми