Хімічне забруднення харчових продуктів: сьогоднішній виклик для компаній-виробників

Останні десятиліття світ дуже змінився. Ми купуємо продукти та інгредієнти з усіх куточків планети. Однак, як правило, великі зміни мають великі загрози. Сьогодні ми розберемо хімічні забруднення, які можуть вплинути на безпеку та якість наших продуктів харчування, тому що зараз, як ніколи, важливо знати про ці потенційні джерела забруднення.

Ситуація ускладнилася з розвитком технології, тепер ми використовуємо нові матеріали, процеси, миючі та дезінфікуючі речовини, які можуть вплинути на нашу продукцію. Історія знає багато шокуючих інцидентів забруднення: меламін у дитячому харчуванні, розливи нафти в Мексиканській затоці, аварія на атомній станції в Японії та багато інших, які так чи інакше призвели до хімічного забруднення продуктів харчування. Сьогодні перед нами стоїть складне завдання з управління ризиками, пов’язаними з небезпечними хімічними речовинами, щоб уникнути інцидентів, які загрожують громадському здоров’ю.

Хімічні контамінанти мають багато форм. Більшість з них очікувані через природу походження продукту або методу переробки, але зустрічаються і зовсім несподівані, як Судан червоний в спеціях і меламін в дитячому харчуванні. У контексті харчових продуктів, хімічні контамінанти – це будь-яка хімічна речовина, яка не додана навмисне, а потрапила в продукт з потенційних джерел, таких як:

1. Контамінанти із навколишнього середовища

Деякі хімічні речовини були розроблені спеціально для промислового використання, вони дуже стійкі та важко розпадаються. При попаданні в довкілля вони можуть потрапити у ланцюг виробництва харчових продуктів. Інші хімічні речовини є природними, але промислова діяльність може збільшити їх міграцію, кількість та доступність. Прикладами може бути важкі метали, стійкі органічні забруднювачі (діоксини, фурани, бромовані антипірени). Деякі з цих сполук були заборонені протягом багатьох років, але через їх стійкість залишаються в ланцюзі виробництва. Інші, ймовірно, потрапили нещодавно до навколишнього середовища через випадкові аварії.

2. Контамінанти, що виникають у процесі виробництва.

Небажані хімічні речовини можуть утворюватися під час виробництва та переробки продуктів. У деяких випадках ці хімічні речовини є результатом взаємодії продукту з харчовими добавками. Забруднюючі речовини цього типу включають акриламід, бензол, хлорпропаноли, нітрозаміни та ін. Іншим джерелом забруднення може стати взаємодія речовин, що чистять і дезінфікують, з іншими природними сполуками. Наприклад, канцерогенні форми бромату утворюються у воді, коли природний бромід реагує з озоном, що використовується для дезінфекції; галооцтові кислоти утворюються, коли дезінфікуючі хлорні засоби реагують з органічними кислотами.

3. Присутність природних токсинів

Природні токсини – це хімічні речовини, що виробляються живими організмами. Найбільш поширеними прикладами є мікотоксини, що утворюються в результаті ураження цвіллю таких продуктів як зернові, горіхи, фрукти та сухофрукти, какао, спеції, олійні культури та молоко.

4. Випадкові контамінанти

Зазвичай, цей тип контамінації спостерігається під час виробництва сировинних продуктів. Це може бути під час вирощування рослинних продуктів (добрива та пестициди, що використовуються у сільському господарстві) або продуктів тваринного походження (ветеринарні препарати, такі як антибіотики та гормони).

5. Навмисне забруднення

З цим видом забруднення найважче впоратися, оскільки фальсифікація несподівана і її важко передбачити. Фальсифікуючі речовини можуть використовуватися для заміни дорожчих інгредієнтів дешевими і не якісними, а також для маскування продуктів, термін реалізації яких закінчився.

Як компанія може захистити продукт від цієї величезної кількості хімічних речовин? Насамперед важливо дотримуватися звичайної перевірки супровідної документації на сировину і працювати з надійними постачальниками. Недопущення використання забрудненої сировини має важливе значення, тому що в більшості випадків хімічні контамінанти не можуть бути видалені під час переробки. Регулюючі органи встановлюють максимально допустимі рівні забруднюючих речовин, тому важливо знати ці рівні і створити відповідні специфікації для сировини.

Лабораторні дослідження. Найчастіше внутрішня лабораторія компанії немає можливостей для дослідження невідомого, передбачуваного контамінанта. У цьому випадку важливо знайти лабораторію, яка готова працювати та допомогти розібратися з проблемами відбору проб та ідентифікації невідомого контамінанта. Варто зазначити, що якщо лабораторія акредитована відповідно до ISO 17025, процес буде простіше.

Будьте готові до несподіванок! Хімічне забруднення – виклик, який для виробників та переробників харчових продуктів поки що залишається проблемою. Збереження спокою та розробка ефективної аналітичної програми дозволить отримати достовірні дані та прийняти правильні рішення щодо управління ризиками. Очевидно, що поодинці досить складно буде впоратися і вам буде потрібна допомога партнерів, таких як акредитовані лабораторії, регулюючі органи та галузеві асоціації. Для визначення нових потенційних джерел хімічного забруднення важливим є контроль змін та оцінка ризиків для всіх нових інгредієнтів, методів переробки, а також нових миючих та дезінфікуючих речовин. І хоча передбачити джерело наступного інциденту практично неможливо, отримання цієї інформації допоможе орієнтуватися у мінливих просторах хімічного забруднення.

О. Осмалена